Притча. Чим хороший вчитель відрізняється від поганого? 

Батьки вибрали для сина найкращого вчителя. Вранці дід повів онука до школи. Коли вони увійшли на подвір’я, їх оточили діти.
- Який смішний старигань! - засміявся один хлопчик.
- Агов, товстунчику, - скорчив мордочку інший.
Діти кричали і скакали навколо діда з онуком. Аж тут учитель подзвонив у дзвоник, оголошуючи початок уроку, і всі втекли.
Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов на вулицю.
- Ура, я не піду до школи, - зрадів хлопчик.
- Підеш, але не до цієї, - сердито відповів дідусь. - Я сам знайду тобі школу.
І дідусь подався шукати найкращого вчителя для свого онука. Коли він бачив школу, то заходив у двір і чекав, поки вчитель відпустить дітей на перерву. У деяких школах діти не звертали на старого уваги, в інших - дражнилися. Дід мовчки повертався і йшов.
Нарешті він побачив крихітний шкільний дворик і втомлено притулився до огорожі. Задзвенів дзвінок. Діти вибігли на перерву.
- Дідусю, вам зле? Принести води? - почувся голосок.
- У нас на подвір’ї є лавка. Сідайте, будь ласка, - запропонував один хлопчик.
- Хочете, я покличу вчителя? – спитала інша дитина.
Незабаром у двір вийшов молодий учитель. Дідусь привітався і сказав:
- Нарешті, я знайшов найкращу школу для мого онука.
- Ви помиляєтесь, пане, наша школа не найкраща. Вона маленька і тісна.
Старий не став сперечатися. Він про все домовився з учителем і пішов.
Увечері мама хлопчика запитала дідуся:
- Чому Ви вважаєте, що знайшли найкращого вчителя?
- Вчителів пізнають за їхніми учнями, - відповів дідусь.