Тема уроку. Література рідного краю. Ця земля – Україна...
Мета уроку:
ознайомити учнів з творчістю Йосипа Фиштика; розвивати естетичні смаки
школярів, вміння сприймати поезію, аналізувати почуте й прочитане, робити
власні висновки та узагальнення; сприяти формуванню у школярів почуття
патріотизму.
Обладнання. Запис пісні « Ця земля- Україна», запис пісні « Мова колискова»
Тип
уроку: урок- автограф
Хід
уроку
Святково прикрашений клас.
(Звучить
пісня « Ця земля- Україна». Музика Людмили Єрмакової, вірші Йосипа Фиштика у
виконанні незабутньої берегині нашого співу
Раїси Кириченко).
Учитель. (на фоні стихаючої пісні). Мій
рідний край! Які чудові слова цієї пісні! Чи можна сказати краще про ту землю,
де народився, живеш, де привітно усміхаються до тебе віконця батьківської хати,
де змійкою в'ється стежина дитинства. Мені здається, що людину не можна назвати
людиною, якщо вона не любить своєї землі, забуває про свою колиску. Ми повинні
не тільки любити свій край, а й знати його історію, культуру, літературу —
минулу і сучасну. « Ця земля-Україна». Цій темі присвячено наш
сьогоднішній урок літератури рідного краю — урок-автограф « Ця земля-Україна».
Чому урок-автограф? Тому, що сьогодні ми всі (і кожен зокрема) отримаємо
автограф від Йосипа Івановича Фиштика.
(Голосніше
звучить пісня і на дошці з'являються слова-автограф Йосипа Фиштика :
Ця
земля - Україна
І
свята, і єдина,
З
нею я в самоті не сама!
Хто
б мене не покликав,
Я
Тебе не покину,
Бо
другої такої нема!.)
Ці
слова є патріотичним заспівом до нашого уроку.
Учитель. Ми раді вітати на нашому уроці
заслуженого діяча мистецтв України, керівника єдиного в Україні Дрогобицького
відділення Київського Дому Європи при редакції « Франкова земля», головного
редактора дрогобицького радіо, поета- пісняра Йосипа Фиштика. Нехай задушевна зустріч запам’ятається вам назавжди.
Учениця. В українській пісенній культурі творча постать Йосипа Фиштика стоїть в першому ряду поетів, що поєднали свій поетичний світ з піснею. Його пісенні твори на вустах багатьох уславлених виконавців і молодих співаків. А скільки початкуючих артистів вони вивели в коло знаних і улюблених! В його доробку багато глибокоемоційних патріотичних, духовних творів і водночас творів щирого ліричного звучання. А ще пісень для дітей і про дітей. Йосип Фиштик –поет широкомасштабний. Він запалює таланти і в ліричній поезії, і в творах дитячої літератури. А пісенний хист його творчості вихлюпує і за межі України.Тож недаремно його творчість зацікавила багатьох перекладачів, щоб вона дійшла до європейського читача. Нещодавно його поетичний доробок з’явився німецькою у Мюнхені. Далеко не кожному це вдається. Його перу належить дванадцять поетичних книг, десять пісенних аудіоальбомів («Проекції століття»), п’ять компакт-дисків, поетично-пісенна трилогія («Ця земля – Україна», «Золоте знамено», «Лишаймось собою»). Варто наголосити: Й. Фиштик є одним із співавторів фольк-опери «Київська Русь». Серце його ще змалечку прагнуло краси і світла. Допитливий хлопчина шукав у книжках відповіді на багато життєвих питань. Мені здається, що у своїх спогадах Ви часто повертаєтеся в дитинство. До цієї думки мене підштовхнули ваші вірші.
Слайд « Поезія, що пройшла скрізь серце ».
(Учні
читають вірші напам 'ять)
Учитель. Про цей вірш треба сказати окремо.
Він народився з великої любові до рідного народу, до рідної землі, до нашої
історії. У Києві, містах і селах на сході і заході України, де він звучав, не
було байдужих слухачів: у старших людей слова вірша викликали спогади про
пережите, а в їхніх очах виступали сльози. «В бою я ще не знав, що я вмирав, земля у
стяг мене в росі сповила», – відтворює легендарний дует «Ярослав-На»
схвильовану розмову матері з сином, який звертається до неї з небес, а ненька
просить написати листа без слів, котрим для неї стане синє небо над рідною
хатою…
Композитор
Ярослав Дуб, одержавши від Йосипа Фиштика проникливого вірша, зумів прожити
непроминальні фронтові епізоди українських бійців настільки емоційно й чуттєво,
що твір одразу ж впадає в душу як символ неперервності одвічного зв’язку матері
і сина, навіть тоді коли він стає Ангелом у небесах. Цього дуже прагнули обидва
автори «Знамена…» і, як бачимо, духовні словесно-музичні акценти набули
належної повноти і довершеного звучання.
Слайд « Міні- монолог»
Знамено із небес. ( інсценізація вірша)
Хлопець. В бою я ще не знав, що я вмирав,
Земля
у стяг мене в росі сповила...
Той,
мамо, стяг до неба я підняв,
Бо в
ньому наша слава і наша сила!
Мати. В мій сон, синочку, лист твій
прилетів,
Біліше
снігу з неба стали крила,
Багрянцем
сонця лист запломенів,
Рядки
вогнем все дно душі накрили...
А
серцем чує Ангел мій з небес,
Яких
порад у нього попросити.
На
крила взяв він свій найтяжчий хрест,
Щоб
в небесах над вічністю носити...
Хлопець. Я ще не знав колись, я ще не знав,
Що
лист теж може кулю зупинити,
Коли
з-під куль я в небо відлітав,
Крилом
своїм хотів я бій спинити!
Мати. Бо Бог дав, синку, доля не проста,
Небесна
вістка мов цілунок м'яти,
Пиши
без слів до матері листа,
Твій
лист у небо синє біля хати...
А
серцем чує Ангел мій з небес,
Яких
порад у нього попросити.
На
крила взяв він свій найтяжчий хрест,
Щоб
в небесах над вічністю носити...
Показ презентації. Слова Йосипа Фиштика,
виконує дует Ярослав-На
Слайд « Роздуми вголос »
Учитель. Восьмикласники не тільки вивчили
вірш напам'ять, а й написали про свої враження від нього.
(2-3
учні читають свої твори-мініатюри).
1учень. Коли читала вірш « Знамено із
небес», в моїй душі боролися два почуття — біль і гордість. І першого, і
другого було так багато, що я не могла зрозуміти, що ж перемагає. Серце
сповнювалося болем за нашу сплюндровану землю, за нашу "замордовану
плоть", за соловецькі і колимські трагедії. Як тяжко усвідомлювати, що в
нас є зрадники, "бездушні каліки", що наші "святині
палили". Але народ виживе. У це вірить автор. І ця віра така сильна, що
передається й мені. Читаю вірш і уявляю житнє колосся, що хвилюється у сонячну
днину під блакитним небом, чую, як перекликаються стрілецькі могили, шумить
Дніпро, радіючи, що зійшлись українці на своє віче — щасливі, усміхнені. Серце
моє сповнюється гордістю за те, що наш народ вистояв у важкій боротьбі за волю.
* *
*
2 учень. З хвилюванням прочитав вірш «
Знамено із небес».
Героїчні картини з АТО немовби перенесуться на
животворну ниву Франкового краю. Аж не повірилося, що можна так багато сказати.
Тут уся історія нашої України — тяжка, трагічна, у терновому вінку. Цей
пройнятий до глибини почуттів твір немовби сам попросився в гості до фронтової
бригади Українського радіо, яка щоразу виїжджає на передову лінію Сходу, де
надійно бійці-патріоти оберігають Вітчизну від ворожої навали з Півночі.
Чого
тільки не було на хресній дорозі мого народу: і Соловки, і Колима, і
боговідступництво, і діти-перевертні! А оті слова здатні, мені здається,
зворушити камінь.
Вчитель. Є серед пісень і знакові, як-от
«Мова колискова» (музика Марії Шалайкевич), яка стала експонатом англійського
музею кращих пісень світу, і потрапила до числа 20 найпопулярніших на Землі
пісень, обраних в Америці для відправки у космос. Якщо ж взяти до уваги
унікальне аранжування Ярослава Дуба і його колег, де проникливий український
мелос підсилює спів божественних птиць, неповторне виконання твору Марією
Шалайкевич, то ймовірно, що така пісня схвилює Всесвіт. Особливим неповторним
пісенним колоритом чарує і «Український звичай».
Звучить пісня. Гурт "Соколи" -
Мова колискова
Слайд « Мікро- сповідь». Що для мене
значить поезія?
— Поезія- це розлогі
види метафор, на яких сплело гніздо натхнення.
— Для мене поезія-
чарівний казковий світ, у якому живуть персонажі улюблених віршів.
— Слово- це промінь,
яким я пишу твори.
— Поезія- це запашна
квітка первоцвіту, що вабить до себе, навіває мрії.
— Поезія- це музика
в словах.
— Для мене поезія –
це ковток свіжого повітря, холодний вітер у спеку, це життя.
Слайд « Бліц-інтерв'ю ».
Бліц-інтерв'ю. У ньому беруть
участь усі присутні;
запитання
— найрізноманітніші.
Учитель.
Звичайно, ми вже багато знаємо про Йосипа Фиштика, про його твори, та, мабуть,
хотіли б знати ще більше, познайомитися ближче. Йосип Іванович люб'язно відповість
на всі ваші запитання.
Деякі
із запитань учнів:
—
Який випадок з дитинства запам'ятався вам найбільше?
—
Ким ви мріяли стати? Чи здійснилася ваша мрія?
— Чи
пам'ятаєте, коли почали писати вірші і що вас спонукало до їх написання?
— Що
Ви найбільше цінуєте в людях?
—
Талант, на Вашу думку,- це дар Божий чи невтомна праця?
—
Коли до Вас приходить Муза?
—
Ваше хобі?
– Як приходять до Вас такі яскраві, сонячні
пісенні образи?
– Часто думаєте віршами?
—
Хто може стати Вашим другом?
Слайд « Лавровий вінок шани митцеві »
Йосип
Іванович Фиштик – лауреат премій:
— за європейську
співдружність,
— імені Вільгельма
Магера ( Німеччина),
— імені Гулака
Артемовського,
— « Осіннє золото»,
— літературна премія
імені Івана Франка.
Учитель. Ось такий він— Йосип Фиштик.
Труднощі не вбивають у його серці потягу до краси, не збіднюють переболеної
душі, а вірші його зворушують, змушують уважніше подивитися навкруги,
задуматися над своїм місцем у житті. Ми щиро вдячні пану Йосипу за сьогоднішню
зустріч, за урок- автограф Це не тільки автограф, що Йосип Іванович залишив у
книзі, а й автограф патріотизму, добра, милосердя залишений у ваших юних
серцях.
Знову
звучить пісня…
учні
дарують гостеві квіти, а він підписує кожному свою збірку.
Йосип
Іванович, якого Любов Рудавська-Вовк, голова ВО «Письменники «Бойківщини» назвала гідним послідовником славетного Івана
Франка, не збирається зупинятися на досягнутому і має багато творчих планів на
майбутнє. Долати
Вам ще перевали,
Перемагати
сірі дні.
Тримаймось
разом, щоб не впали
Скрижалі
честі у борні!
Звучить
пісня « Пісня для друзів». Це велике щастя мати такого друга як Ви. Дякуємо, Йосипе
Івановичу, за цей воістину чудовий урок – автограф, урок пісні та поезії, який
наблизив Вашу творчість частиною якої є наша рідна українська земля.
Тема.
Леся Українка «Хотіла б я піснею стати» - зразок ліричної мініатюри,
романтичний спосіб вираження мрій та сподівань ліричної героїні
Мета: опрацьовувати ідейно-художній
зміст програмового твору Лесі Українки, пов’язуючи його з життям поетеси;
з’ясувати основні мотиви вірша; розвивати пам’ять, виконавську майстерність,
уміння висловлювати свої судження, аргументувати їх; виховувати любов до природи,
усвідомлення важливості формування та розвитку індивідуальності, неповторності
творчої особистості; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці
Тип уроку: засвоєння знань і
формування вмінь
Обладнання: портрет Лесі
Українки, презентація уроку, тексти її творів, дидактичний матеріал
Хід
уроку
Пісня – це, коли душа сповідається
Г. Тютюнник
І. Організаційний момент
Вступне слово вчителя
Життя, як мить, єдина мить,
Махне крилом — і пролетить...
Але в цю мить, коротку мить,
Було і сонце, і блакить.
Я, поки серцем не зачах,
Вкарбую їх в своїх очах.
Бо нам дана мить для життя,
А вічність? — То для забуття
Найцінніше, що є у людини, — це її життя. Воно
дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне,
радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від
народження до смерті, і його не можна прожити двічі.
- А як думаєте ви?
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1.
Евристична бесіда.
- Чи
можна вважати Лесю Українку талановитою
людиною? Свою думку обґрунтуйте?
-
Хто виховував ці таланти?
-
Звідки ще вона черпала свої сили?
2.
Перевірка
домашнього завдання
Слово вчителя. Є такі імена в українській літературі, які не
потребують високих означень та епітетів, не потребують королівських шат і дорогих діадем, бо вони
супроводжують нас змалечку. Входять у наш світогляд, як сонце і залишаються у
наших серцях як назва рідної Батьківщини. До таких імен і належить ім’я
безсмертної Лесі Українки.
ІІІ. Мотивація навчальної
діяльності учнів
1. Розгадування ребусів,
загадок про пісню
2. Слово вчителя.
Пісня…Яке
велике значення має вона у житті людства. У ній щемить минуле, гримить сучасне
і виблискує майбутнє. Пісня – це душа народу, одна із його найбільших святинь і
найдорогоцінніших скарбів. У ній і сміх, і біль, радість і журба, ненависть і
любов. Г. Тютюнник писав: «Пісня – це коли душа сповідається». Ці слова я
невипадково взяла епіграфом до нашого уроку. Бо саме сьогодні ми познайомимося
із ліричною сповіддю Лесі Українки, а саме з поезією «Хотіла б я піснею стати»
і дамо відповідь на проблемне питання: «Чому лірична героїня захотіла стати
піснею?»
ІV. Оголошення теми і мети
уроку
Сьогодні ми продовжимо знайомитись з творчістю
найсильнішої духом жінки в українській літературі. Давайте пригадаємо основні
життєві миті великої дочки нашого народу.
(Повідомлення
учнів про захоплення та обдарування Лесі Українки)
Завдання
нашого уроку полягатиме у тому, щоб визначити крізь призму Лесиного життя
провідні мотиви її лірики. Адже сьогодні ми познайомимося ще з однією поезією
Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати».
Бажання
... Таке приємне слово. Посмакуйте його. Усі ми різні. Кожна людина відрізняється
від іншої своїм характером, звичками, мріями і бажаннями…
- Отже,
подумайте, про що ви хотіли б поговорити на уроці, про що дізнатися.
- Про
що, можливо, помріяти… Прошу свої очікування від уроку записати за схемою: Хочу –
прагну - мрію
- А
я, в свою чергу, хочу, щоб ви ознайомилися з цією поезією, навчилися її
аналізувати (визначати тему, ідею, жанр, художні засоби), прагну, щоб ви
сприйняли цей твір серцем, мрію бачити вас щасливими, здоровими та успішними не
тільки на уроці, а й взагалі у житті.
V.
Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу
1. Бесіда:
-
Що таке пісня? (словесно-музичний твір, призначений для співу)
-
Які пісні ви знаєте? (Пісні є народні і літературні. Народні надбання народу, а
літературні написані окремим автором. Народні пісні поділяються на:
календарно-обрядові, історичні, суспільно-побутові, родинно-побутові)
-
Чи знаєте ви ліричні твори, які стали піснями?
(Твори А. Малишка, Т. Шевченка, І. Франка)
-
Що виражає людина в пісні?
-
Яке значення в житті Лесі Українки мала музика, пісня? (Леся дуже любила
музику, старанно вчилась грати на фортепіано. Вважала навіть, що з неї був би
кращий музика, ніж поет. Але хвороба (туберкульоз кісток) змусила перервати це
захоплення. З болем прощалася з інструментом, якому виливала свої радощі і жалі
(“До мого фортепіано”).
2. Виразне читання поезії
3. Словникова робота за текстом поезії
У вірші зустрічаються такі слова, як:
Сюю – цю;
луна – відголос;
хибким – хистким, таким, що хвилюється,
знаходиться у неспокої;
гучне – голосне, те, що шумить.
4. Розповідь учителя про музику в
житті Лесі Українки
Отже, сьогодні на уроці ми дізнаємося про те, чому лірична героїня
поезії Лесі Українки виявила бажання стати піснею. Лірична героїня Лесиної поезії прагне стати відомою
піснею, бо саме вона допомагає кожному мріяти про щастя, радість. Долати
життєві труднощі.
Повернімося
до нашого проблемного питання: «Чому лірична героїня захотіла стати піснею?»
Леся
Українка мала могутню зброю – уяву, слово і величезний талант. Тому й
захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі
і радіти з ними в радості. Як даний твір
поетеси пов’язаний з її життям?
Леся Українка, слабосила, хвора жінка,
мала могутню зброю — по етичне слово. Та ще — багату уяву, палке серце. Тому й
захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі
й радіти з ними в радості. Ліричну героїню ваблять стихії, космос. Їй хочеться
вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці,
«щастя... таємне», яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж
море.
5. Ідейно-художній аналіз вірша
Жанр лірики: ліричний
вірш
Вид лірики: філософська і
пейзажна
Тема: бажання ліричної
героїні стати піснею, щоб радіти життю і долати труднощі.
Ідея: возвеличення
людської мрії, прагнення творити красу і дарувати всім щастя.
Основна думка: «хотіла б
я піснею стати…щоб вільно по світі літати»
VІ.
Закріплення навчального матеріалу
Метод « Я -…»
- Уявіть на хвилину, що ваше бажання збулося і ви
стали піснею. Якою? Чому?
Завдання. Скласти інформаційне гроно до слова пісня
VІІ.
Підсумки. Рефлексія
«Мовленнєвий крос»
Наш урок підходить до завершення. В Україні немає,
напевно, людини, яка б не знала і не любила твори великої дочки української
народу.
Адже Леся
Українка – це гордість і слава нашого народу. Її твори – неперевершені шедеври,
які пробуджують серця, не залишають байдужими нікого.
VІІІ.
Домашнє завдання
Вивчити напам’ять поезію Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати»
Немає коментарів:
Дописати коментар